Плывёт, вращается планета
Среди Вселенной день за днём.
Но что для вечности всё это?
Мы словно гости здесь живём.
Летает в круге притяженья
Вокруг пылающей звезды,
Частицей Божьего творенья.
На ней живём и я, и ты.
Несётся в вихре мирозданья,
Навстречу будущим векам,
Земля – с известным всем названьем,
Что дорогой была так нам.
Бушуют страсти неземные
В земном и крохотном краю.
Сюда приходим мы впервые,
Чтобы продолжить жизнь в раю.
Кружится в космосе планета,
Как ей поставили в закон.
В скафандр озоновый одета
До наших дней от испокон.
Внутри – пылающие недра;
Живой и цельный организм.
В пыли космического ветра.
Один с Вселенной механизм.
Вдали от глобуса земного,
В расчете световых мерил,
Есть Царство Бога Всеблагого.
Туда Он всех нас пригласил.
На брачный пир позвал народы,
Где Иисус Христос – жених,
Куда и Церковь Бог возводит
Невестой от скорбей земных.
10/28/2012 г.
Комментарий автора: На эти слова уже есть песня. Смотрите ссылку:
http://cxmusic.org/2011-04-14-23-11-03/2011-04-15-00-35-55/427-2012-10-30-21-05-22
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 8913 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Проповеди : Я не верю в такого Христа! - Андрей Бичукин Есть у Меня и другие овцы, которые не сего двора, и тех надлежит Мне привести: и они услышат голос Мой, и будет одно стадо и один Пастырь. (Иоан.10:16)
